John 7

Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х. 1

Ісус тайкома́ прибуває до Єрусалиму

2Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його. 3А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки. 4І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. 5Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“. 6Бо не вірували в Нього навіть брати Його! 7А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш. 8Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі. 9Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“. 10Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї. 11Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай. 12А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“ 13І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“. 14Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

Наука Ісуса в святині в свято Кучок

15У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав. 16І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“ 17Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене. 18Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я. 19Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема. 20Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“ 21Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“ 22Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь. 23Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка. 24Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив? 25Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

Фарисеї хотять убити Ісуса

26Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити? 27Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос? 28Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“. 29І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте. 30Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“ 31Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́. 32А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“ 33Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

Я піду́ до Отця́

34Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене. 35Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“. 36Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати? 37Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“ 38А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є! 39Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“. 40Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

Незго́да в наро́ді через Ісуса

41А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“ 42Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї? 43Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“ 44Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

Невдалий замір схопи́ти Ісуса

45А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього. 46І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“ 47Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“. 48А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено? 49Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього? 50Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“ 51Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них: 52„Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“ 53Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.